Кві 17 2010
Відвідини гімназії ім. К. Шептицького
“- Скільки вам було років, коли вийшла друком ваша перша книжка?
- 19. – Відповідаю я.
- А скільки ж вам тоді ЗАРАЗ років?!!!”
Кві 13 2010
Крила та казки
Відвідала школу-ліцей “Оріяна”. В рамках літературного марафону “Час читати!”зустрілася із 6-7 класами. Побалакали про книги, про поезію та про казки. Зачитала учням один зі своїх коротких творів та кілька красивих віршів Б.-І. Антонича, Ж. Превера, Л. Костенко. Щиро кажучи, із 7-м класом вести розмову важче, ніж, скажімо, із третім або навіть п’ятим. Можливо, труднощі у спілкуванні зумовлені підлітково-переломним віком, а може шкільна програма із літератури відбиває бажання читати (адже у шостому-сьомому класі вивчають стародавні епоси, Вергілія, Шота Руставелі, “Тараса Бульбу”, “Фауста” – котрих у 13 років далеко не всі можуть сприйняти).
Приємно було поглянути на школу, у якій я провела 10 років, очима вільної людини, пройтися порожніми коридорами, побачити знайомих вчителів. Школа ця доволі молода – їй 16 рочків. При будівництві не шкодували ані білої цегли, ані фарб для розпису стін, а тому усю її будівлю не вдалось охопити звичайним об’єктивом камери, довелося вжити режиму “Панорама” у стільниковому телефоні. І ось перед вами “Оріяна” у всій її величі:
Маленька прибудова зліва – школа для молодших класів, великий блок попереду – два із чотирьх крил школи. До речі про крила, у гімні школи-ліцею є слова: “Оріяно – ми твої крила…” Така ось вона крилата;)